Бесплатный фрагмент - Збірка друга «Душевні струни»

Баба викинула мужика

Баба викинула мужика

І тепер живе одна,

Не знає вона що втратила

І година чорна її прийшла,

Бо мужик не захотів таку

Що красиву ззовні, а в душі- бридку.

Била і сварила- душу витрясла,

Бо в голові ума нема,

Чом же жінко ти його не берегла,

Мабуть тому що голова пуста!

Баба викинула мужика,

Бо в голові ума нема

І тепер живе одна,

Бо єдиного коханця і його не вберегла,

А те що залишилася з дитиною-не біда,

Бо вона на цей випадок запасного мужика припасла.

Боротьба

Все в наших силах змінити,

Треба тільки цього захотіти.

І все в житті здається не під силу,

Коли нема в душі нашій миру.

І боремося ми відчайдушно,

Так що в душі стає нам душно.

Не знаєм ми що робимо не так

І світ озлоблений на нас

За те, що боремось за добро й перемагаєм.

Життя таке і іншого не маєм

Й любов додає нам сили повсякчас

І це освітлює нам шлях.

Цінуємо ми життя-воно у нас одне

І знаєм –час випробувань пройде,

Заради цього боротьбу ведем

І з усією пристрастю життя вічного ждем.

Величайшая победа

Величайшая победа-это победа над собой,

Тогда ты знаешь что делать когда приходит Злой.

Победить негативные мысли и взять все под контроль,

Тогда твои одушевленные слова услышит немой.

В голове не должно быть негатива,

Только позитив и жди удачи срыва!

Мир должен быть внутри тебя,

Тогда весь мир пройдя,

В конце ключ к раю ты получишь

И жизнь вечную изучишь.

Весна в душі

Весна на вулиці-весна в душі,

Світить сонячним променем теплим променем по руці.

Вдихаю запах весни,

Свіжоскошеної трави,

Відчуваю смак в душі її неповторний,

Весни характер покірний.

Її ніжність що відчувається кожною клітиночкою тіла

І саме в цю пору ми чекаєм дива.

Прекрасна пора романтичних переживань

І нестримних бажань,

Коли все міняється,

Весною огортається

І чарує манить,

Спогадів ностальгію дарить!

Віддатися диву

Життя без самоствердження не уявляєм,

Природне штучним заміняєм,

Ми сила руйнівна а не творці

Й нажаль пізно доходять до нас істини прості.

Любов, віра й надія тяжко нам даються

І ждемо коли нам боги усміхнуться,

Самі не роблячи нічого для щастя свого,

Старатися для мрії-терпіти ми не можем того

І що вкінці ми дістаємо? А нічого!

А інші взагалі не знають чого хочуть від життя

І тягарем стоїть проблема ця,

Її здолати здається не під силу,

Та віддаємся нарешті диву

І все вмить доступним стає,

Лиш простягни руку і все-твоє!

Диво поряд-нам віднайти його треба

І мир в душі отримати з неба,

Неможливі мрії збудуться тоді,

Коли перестанем блукати у пітьмі.

Ми самі творці свого життя,

Як загадаєм-так і буде,

Й ніхто з нас незабуде,

Час коли «птаху щастя» підловив зрання.

Во мне

Горячие игры с тобой,

Горячие сердце пылает мечтой,

Всё глубже ты во мне,

Я в сладостной тюрьме.

Никуда не дется-держить любовь

И я окунусь в тебя вновь.

Сладостное пленительное чувство во мне живет

И всё рекою по жилах течет.

Тебе удалось воскресить былое

И мне уже не хочется иное.

С тобою хорошо и сладко,

Хотя бывает не всегда гладко,

Но чувства борются за лучшее в твоей душе,

Так хочется щасливой быть с тобою мне!

Вперед у майбутнє

Час іде-усе міняється,

Сторінка ця перегортається,

Старе минуло-настає нове,

Коли час випробувань пройде.

Нові люди і події стрімко несуться,

Життям розбитим твоїм вони займуться.

Шанс черговий тобі даний,

Щоб все виправити і змінити

І світло надії в життя приманити.

Любов минулого уже вернулася,

То доля тобі посміхнулася,

Бережи її-не загуби,

Усе прекрасне солодке в життя верни.

Кожен крок важливий бо веде до перемоги

І хоч чекають тебе тернисті дороги,

Ти відшукаєш шлях до істинного дому,

Тепер ти професіонал у всьому!

Всього досягти

Мандруємо у синю вись,

Назад ти недивись,

Лиш спопеляй усіх своєю славою

І волею незламною з гори на них дивись!

Ми несемось в житті кудись,

Незнаючи що нас чекає,

То падаєм то злітаєм,

Свою планку ми тримаєм,

Хоч часто знемагаєм.

Минуле у минулому залиш,

Щоб всього досягти собою треба бути лиш,

Із пристрастю мрії втілювати у життя,

У цілей клопоту багато-жде нас боротьба!

Ми шалені наповнені жагою жити,

Долаючи перешкоди на шляху,

Ми спалюємо себе дотла в бреду,

Щоб стати успішними й перемогти.

У всього є своя ціна,

Її ми платим повсякчас

Й підтримка рідних душ виручає кожен раз,

У світі ради кращого тримає.

Розвиваючись шукаєм щастя

І шанс нам зверху дається,

Лиш правильно ним скористатись треба,

Прохаючи корисного у неба,

Щоб стидно перед собою небуло вкінці,

Ми зараз приймаємо до уваги що вчать нас отці

І гідно йдем визначеним шляхом,

Який кінчиться колись із довгим сном.

Два серця

Коли два серця б’ються в унісон,

На всю хату грає музон,

Що заглушає наш любовний стон.

Тіла сплелися і серця мелодію чарівну видають,

Один одного наші душі пізнають.

Любов нестримною рікою по венах тече

І нічого крім насолоди не визнає.

В передчутті прекрасного таїнства живу

І щоб це не припинилося-молю!

Девочка ни на кого непохожая

Девочка ни на кого непохожая,

Живет в мире великом,

Иская путь в краю безликом,

Борясь и умоляя о победе небеса,

С собою она истину несла.

Пустоту и одиночество она находила,

Куда бы не приходила,

Что -то где-то изменила,

Кого-то в сердце приютила.

Живя не как другие,

Она пыталась мир понять,

Но много чего ей не принять.

Как все: боль и разлук, и разочарований проходила,

На пути своему людей мирила,

Сама же, оставаясь в стороне,

Девочкой, странствующей в беде.

Своих людей искала, чтобы счастье заиметь,

За них она готова умереть,

Но свет не так легко найти,

Все испытания без замедления пройти.

Девочка ни на кого непохожая,

Такая расторопная пригожая,

Живет в мечтах любя,

Такая ее извилиста судьба.

До мене пташка прилетіла

До мене пташка прилетіла,

В мене прихистку просила,

Я її впустила і пригладила,

З нею я одразу поладила.

Серденько її від страху б’ється,

А вона все біля людей в’ється

Хоч може вони її й образили,

Але її серце великодушне все прощає,

Зла ні на кого не тримає і знов ласку приймає.

Людям в пташки повчитись треба,

Як любов приймати з неба,

Як один одного прощати

І цінувати кожну мить-на марне не розтрачати.

Доленосні віражі

У довгу дорогу я зібрався

Із ворогами я змагався.

З різними людьми я справу мав,

Я спраглим душам шлях знайти допомагав.

Про себе забути я мав заради щастя інших,

Себе не віднайти в дорогах грішних,

Оце я знаючи тримався,

Любов’ю до рідних рятувався,

Віра сили надавала,

Мене у світі цьому тримала!

І те що долею називаєм випробування

Наші не оцінять старання,

Якщо дорогою зла ми підем,

То душі свої в пекло заведем,

Піддавшись гріху ми будем тліти,

Гірко розкаємося порушивши обіти.

Доленосні віражі наші дивні,

Ніколи не знаєш що станеться з тобою

І досягти перемогу любою ціною

Й усе може змінитися у мить,

Нам раю довго свого непродовжити.

Лиш би себе не загубити в дорозі,

Жаль не всім допомогти ми в змозі,

Тож цінуймо те що маєм а інше виб’ємо у долі,

Нам все під силу коли з небесами ми у змові!

Головне в житті віра і мета,

Ніхто і ніщо не зупинить коли тверда воля твоя.

Не страшно уже бо є в душі мир і любов

І ми виборюємо щастя знов,

Почавши шлях спочатку як завжди,

Ми не зламаємося під час боротьби,

Коли близька перемога ми в передчутті насолоди

І кожен за свої труди отримає нагороди!

Дочь любви

Дочь любви,

Ты темна как ночь,

Глаза твои моя отрада,

Ты мое искушение, вада.

Дочь любви зелёных морей,

Меня сильней ещё пей,

Я буду жить ради тебя,

потому что для меня ты не тюрьма.

Дочь любви ласку мне дарует,

Своим глубоким мастерством чарует,

В плену я страсти и комфорта,

Стою й кайфую я у борта.

Душа літає

Душа літає окрилена надією,

Любов’ю пригріта, спасенна вірою,

Душа літає наділена мрією,

Серцю радість стає милою.

Душа літає ніби вже на небесах,

Лиш крил чується змах,

А ти летиш в екстазі,

Тебе зцілили дивні мазі,

Усе тіло співає,

Усе навколо веселкою переливає.

Ох, шумна радість,

Коли душа не знає собі місця

І де та покладість,

Що була в серці як гостя?

Умиротворення зникає

І не сидиться вже ніяк,

Ти вже не простак,

Ти возвисився вірою,

Злетів любов’ю окрилений надією

І тоді ти сам став для усіх мрією

І тепер про тебе мріють як ти колись про них

І прислухаються з трепетом як ти робиш вдих.

Єдина надія

Ти моя єдина надія на любов,

Хоча би на єдину ніч пізнати рай,

А ти до моїх слів глухий немов,

Але я тобі належу і тілом і душею знов.

Ти міг би бути моїм чоловіком но не захотів,

Мене зрозуміти ти не зумів,

А ми ж так похожі і душі наші єдині

І ми у пристрасті такі неповторимі.

Ти відчуваєш наш зв язок і те як нас тягне один до одного

І нема в світі цьому з цим незгідного,

Лиш ти не бачиш цього-це моя печаль

І сумно стає коли дивлюся вдаль.

Вогонь палає у душі і в тілі,

А ти відмовив-душа моя у зливі.

Я любитиму й чекатиму,

Хоча й не відомо мені чи ласку твою знатиму.

Жизнь

Жизнь прекрасна разноцветка,

Она дает тебе сладость как конфетка,

Дает и горечь, но и путь облегчает,

Ради тебя и с тобою страдает.

Она знает, когда остановится,

А когда бушевать,

Тебе она даст влюбится,

Ради тебя будет молчать.

Она ценитель и взвешиватель цены,